Вісник
Національного науково-природничого музею, 2015, № 13, стор. 77–84
Як українські заказники стали «заповідними»
Василюк О. В.
Резюме:
Категорія природоохоронних територій «заказник» виникла, починаючи з 1921 року з метою поліпшення «запасів» дичини, риби та лікарських рослин в природних угіддях. І лише з 1978 року заказники були долучені до складу категорій природно-заповідного фонду. При цьому, починаючи з 1921 р., окремі природоохоронці, зокрема М. Шарлемань, прогнозували, що заказники стануть першим етапом до створення потужної мережі природоохоронних територій. У статті подано результати аналітичного дослідження походження сучасної категорії природно-заповідного фонду “заказник”. Аналізується наслідки зміни господарської функції заказників на природоохоронну. Розкривається роль заказників у формуванні природоохоронного світогляду населення України у ХХ ст. Також розкриваються сучасні проблеми заказників як категорії природно-заповідного фонду.
Ключові слова:
заповідна справа, охорона природи, заказники, Микола Шарлемань, історія заповідної справи
Адреса для зв’язку:
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України; вул. Б. Хмельницького, 15, м. Київ, 01030 Україна; e-mail: vasyliuk@gmail.com
|
