Вісник Національного науково-природничого музею, 2014, № 12, стор. 3–11
Дослідження сучасних рухів у геосайтах «Канівських дислокацій» з використанням
ГІС
Тустановська Л., Гриценко В.
Резюме:
Геологічне вивчення Канівських дислокацій було розпочато ще Ф. Дюбуа де
Moнпере (1832) і є актуальним на сьогодні. Цей район є важливою геолого-геоморфологічною,
тектоно-стратиграфічною, палеонтологічною та археологічною пам'яткою. Всі геологічні та
біологічні об'єкти охороняються Канівським національним заповідником. Унікальна тектонічна
будова цього району. Окрім цього, тут на денну поверхню виходять дислоковані
мезозойсько-кайнозойські відклади, які місцями багаті викопними рештками давньої флори і фауни.
Метою даного дослідження було визначення геологічних умов стадіальності, порівняння основних
структуроутворюючих факторів та механізму неотектогенезу Канівських дислокацій. Для цього
застосовано структурно-морфометричний метод, що полягає у пошуках структур, пов’язаних з
тектонічними рухами. У статті показано взаємозв’язок неотектонічних рухів, четвертинних
відкладів та структур, які ними утворені. Дослідження було проведено із залученням
геоінформаційних технологій (ArcGIS 9.3). А саме отримано моделі різногенетичних поверхонь
давнього та сучасного рельєфу. На основі структурно-морфометричного аналізу підтверджено найвищу
інформативність карт різниць базисних поверхонь між суміжними порядками для кількісної оцінки
амплітуди вертикальних рухів та виявлення локальних активних структур досліджуваного регіону.
З'ясовано амплітуди тектонічних рухів земної кори з міоцену дотепер. Досліджено зміну місцевого
базису ерозії долини Дніпра під впливом епейрогенічних рухів та льодовикового фактора на кожній
стадії формування Канівських дислокацій. Простежено детальну еволюцію діапірових структур під
впливом обводнення та диференціації тектонічних сил на кожній стадії. Виділено та підтверджено
польовими дослідженнями два типи діапірових структур — відкриті та закриті. Вивчення останніх
дасть змогу попередити та спрогнозувати ерозійну та зсувну діяльність, що руйнує унікальну
геологічну пам’ятку «Канівські дислокації», а також негативно впливає на екологічну обстановку
району та на розвиток сільського господарства. Дослідження можуть слугувати також для детального
вивчення співвідношень різновікових товщ з четвертинними відкладами та структурами що їх
утворюють.
Ключові слова:
Морфометричні карти, геологічна спадщина, Канівські дислокації,
четвертинні відклади, неотектонічні рухи, діапіри.
Адреса для зв’язку:
Національний науково-природничий музей НАН України, вул.
Богдана Хмельницького 15, м. Київ, 01030 Україна; e-mail: favosites@ukr.net
|
